Найбільш цікаві книги — частина 1

Я люблю читати. З раннього дитинства. Сьогодні, спостерігаючи за розвитком передових технологій і «відцифрування» нашого світу, що стрімко розвивається, все частіше виникає думка – любити книги і читати їх стає великою рідкістю. Про що доводиться жалкувати. Тому що люди сьогодні вважають за краще бути фанатично віддані Інтернету, телебаченню, Ай фону тощо, ніж взяти в руки книгу і шелестіти сторінками, насолоджуючись читанням, отримуючи задоволення від дотику до паперу і відчуваючи, як він пахне. Думаю, це одна з основних причин, що робить нас примітивною і отупелою масою, здатною думати чужим мозком, але не своїм власним. Тому що власний системно засмічується інформаційним мотлохом, через що ми втрачаємо здатність критично мислити, аналізувати, давати свою персональну оцінку подіям, що відбуваються.

Зрештою це поступово, але невідворотно призводить нас до підпорядкування чужим ідеалам і здатності лише задовольняти свої первісні потреби – їсти, пити, випорожнюватись, десь жити і в щось одягатися. Я впевнений, що саме книга зберігає за собою здатність вчити людину, всебічно розвивати її і наповнювати мозок корисним, чимось потрібним, що дозволить якраз називатися Людиною, а не істотою. Тому що крім цього вона – книга – несе в собі ще те важливе, чого точно немає в Інтернеті та цифрових технологіях: — це душа. А душа всередині Людини відчуває, шкодує, любить, пишається, гармоніює та прагне компромісів. Саме останнє, на мій погляд, і є однією з найважливіших відмінностей від тварин.

Адже кожен хоч колись та помічав – варто йому прочитати гідний твір, як відразу покращується словниковий запас, внутрішній світ стає трохи насиченим і повнішим, а сюжет і основна логіка твору змушує по-іншому поглянути на навколишній світ, іноді зробити перезавантаження цінностей, зміцнити власні принципи і навіть привнести нові.

Наведу приклад деяких книг (звісно, ​​це не всі), які, на мою думку, здатні принести користь, дати почуття та щось нове:

Брем Стокер «Скорбота Сатани» — природно, Брем Стокер не має відношення до цього твору (хитрощі видавця), проте роман міцно вражає. Він буквально таки розкриває нариви жадібності, підлості, дає оцінку людської сутності у зіткненні з матеріальними благами. Насичений описами взаємовідносин героїв, занурює у світ інтриг та різних доль. Примушує дивитися на ряд речей збоку і навіть переоцінити їх.

Володимир Успенський «Таємний радник вождя» – приголомшливий роман – сповідь, що зачіпає цілу епоху правління Сталіна. Найдокладніший, відвертий, незаангажований, без пафосу та радикальних відступів убік. Просто долі людей, країни, народу…

Жозе Сарамаго «Перебої у смерті» — шикарна аналітична та всеосяжна фантазія автора на тему: що якщо Смерть вирішує перервати свою працю і люди перестали вмирати?

Хосе Карлос Сомоса “Клара і тінь” – “люди – картини”, суміш прекрасного і огидного, де спотворюються цінності, реальність постає перед читачем у новій формі, і це викликає суперечливі почуття. Оригінальний детективний сюжет та фантазії автора на тему «живе в мертвому», «живий живопис», де картини творять із людей, здатних годинами бути знерухомленими заради високого світу мистецтва…

Сюзанна Кларк «Джонатан Стрендж і містер Норрелл» — книга про магію та чари, які максимально наближені до реальності. У ній описується історія магічної Англії в епоху Наполеонівських війн, де чарівники перебувають на таємній службі корони та захищають Імперію. Свого роду фундаментальна праця, що занурює читача у світ реальних ілюзій та гарну магію.

 

Це моя перша п’ятірка книг, які я рекомендую прочитати.

Догори