Дмитро Безуглий
Стратегічне та операційне управління проектами в умовах рецесії глобальної економіки та світової фінансової кризи набуває нового значення та сенсу для компаній та інвесторів. Як для одних, так і для інших це, насамперед, один із найефективніших інструментів не просто витримати «удар» по активах, а й трансформувати негативний вплив кризи на позитивні можливості щодо збільшення обсягів активів. Криза має системний характер. Вона традиційно несе у собі загрози для підприємств, проте на тлі зниження ділової активності основної маси компаній та банкрутства частини з них, ряд інших ефективно використовують зовнішнє оточення для оптимізації та примноження капіталу. Чому? Тому що останні сприймають кризу як сприятливу можливість глобальної зміни, оновлення та модернізації. І відбувається це, зокрема, з використанням проектного підходу в управлінні, який спрямований на досягнення конкретного результату. Розглянемо три основні стратегічні орієнтири:
- У разі кризи керівництво компанії переглядає власну стратегію управління проектами. Як правило, за основу слід брати три ключові проектні обмеження: час, ресурс, якість.
У кризі однозначно необхідно максимально можливо скоротити час реалізації проектів за суттєвої оптимізації (економії) ресурсів, але без критичного впливу на якість запланованих результатів.
- Виходячи з умови, що завжди недостатньо часу та грошей для реалізації проекту, а тим більше в умовах кризи, необхідно скоригувати стратегію управління портфелем проектів щодо фокусування на пріоритетах. Іншими словами, забезпечити фокус компанії на першочергових проектах, відмовившись (можливо тимчасово) при цьому від значної кількості інших. Ряд компаній застосовують при цьому правило Паретто – 80/20, тобто залишають у структурі портфеля 20% проектів, позбавившись або заморозивши 80%. Фокус – універсальний проектний та маркетинговий інструмент, що дозволяє забезпечити максимальний рівень концентрації сил, часу та ресурсів на ключових стратегічних та операційних питаннях життєзабезпечення компанії. Проста паралель: якщо людина потрапляє у холодну воду? Холодна вода – криза для організму, негативне зовнішнє оточення.
Організм починає фокусуватися на життєзабезпеченні, в першу чергу, життєво важливих органів – серце, мозок, нирки і так далі, відправляючи кров до них, і при цьому відсікаючи все зайве. Таким чином він справляється із кризою. Аналогічно за умов рецесії економіки: необхідно всю «кров» компанії (ресурс, структуру, системи управління тощо) направити реалізацію життєво важливих проектів у структурі портфеля.
- Не слід забувати, що нові умови – це нові можливості. «Струс» кризою дуже часто буває дуже корисним. Вона призводить до змін: у структурі підприємства – скорочення персоналу, оновлення команди, ліквідація зайвих структурних одиниць. Це призводить на загальному тлі до скорочення бюрократичних процедур, а отже, до оперативності ухвалення управлінських рішень.
Криза дозволяє посилити продуктивність роботи, але найважливіше – стимулює появу нових ідей не тільки для забезпечення виживання компанії, а і для розвитку в умовах кризи. Це може бути будь-що, але вагому частину тут займає створення нового продукту на ринок. Новий продукт – нова «цеглинка» у забезпеченні зростання ВВП, а далі – ланцюгова реакція.
Тепер, на основі вищевикладеного (тобто, враховуючи три стратегічні орієнтири), можна сформулювати основні стратегічні реакції на кризу під час управління проектами:
- вибір – визначення найважливіших і найбільш прибуткових проектів у структурі портфеля;
- відбір – визначення ключових співробітників, що дають максимальний результат і здатні дати новий в умовах турбулентності;
- визначення головних партнерів у обраних проектах, тих, від яких максимально залежить успіх – від інших відмовитися;
- нова маркетингова концепція в рамках оновленої стратегії управління проектами;
- оптимізація структури управління проектами з урахуванням відібраного персоналу;
- забезпечення оперативності прийняття управлінських рішень – негайне реагування на кризу;
- швидке та адекватне прогнозування розвитку ситуації – основа для змін стратегії;
- мобілізація сил, ресурсів, часу;
- скорочення бізнес-процесів;
- фінансова оптимізація – економія бюджетів проектів;
- посилення ефективності управління корпоративними ризиками;
- можливе залучення аутсорсингу.
На практиці ці стратегічні реакції забезпечують оперативність та ефективність корпоративних рішень для управління проектами в умовах кризи. Саме це здатне забезпечити у режимі реального часу необхідний результат.
Список літератури:
- Палагин В.С., Карлинская Е.В., Чухлебов В.В. Финансовый кризис: время управлять проектами / В.С. Палагин, Е.В. Карлинская, В.В. Чухлебов – ООО «ИннИТ»: 2008. – 6 с. 2. Карлинская Е.В., Катанский В.Б. Корпоративное управление рисками как неотъемлемая часть системы управления портфелями проектов предприятия / Е.В. Карлинская, В.Б. Катанский – ООО «ИннИТ»: 2008. – 6 с. 3. Евразийский стандарт антикризисного управления проектами, версия 1.2, ЕЦУП, ИннИТ 2008. — http://www.epmc.ru/docs/ESUP_K_ AKPM_090321_01.pdf, http://www.rpm-consult.ru/pdf/ESUP_K_090321_01.pdf. 4. Ансофф И. Стратегическое управление. Монография / И. Ансофф – М.: Экономика, 1989. – 520 с.