Модель оцінки проектної зрілості при проектно-орієнтованому державному управлінні

Створення дієвої, проектно-орієнтованої системи управління – є пріоритет, обумовлений часом.

Існує замкнутий цикл у розвитку:

  1. Світ і системи навколо нас (економічна, соціальна, інформаційна, виробнича, адміністративна тощо) змінюються значно швидше, ніж ми самі. Хоча парадокс у тому, що ми ж усім цим керуємо, а отже, повинні йти не просто в ногу з часом, а й випереджати його. Але цього немає, тому існує цілком очевидний розрив.
  2. У свою чергу, швидкий розвиток та зміна цих систем породжує нові виклики: у вигляді ризиків, можливостей, у тому числі негативних результатів. Відбувається процес їх накопичення, з масивом якого складно впоратися за обмеженості часу та ресурсів.
  3. Обмеженість часу та ресурсів є завжди, тому що зміни систем динамічні, відбуваються інтенсивно.

Як розірвати цей цикл? Один із інструментів – проектно-орієнтоване управління. Цей циклічний процес може точково, а потім і системно розривати зокрема ефективну не циклічну діяльність, якою є проектне управління.

Звідси такі базові умови для використання проектного управління:

  1. Збільшення вартості та кількість державних та регіональних проектів
  2. Скорочення тимчасових параметрів на їхню реалізацію
  3. Все це формує підвищену складність самих проектів
  4. Постійна зміна зовнішнього середовища
  5. Все перелічене вище вимагає високого професіоналізму в управлінні

Звичайно, проектно-орієнтоване управління – не панацея. Це один із інструментів. Тут необхідно дотримуватися розумного балансу між видами організаційних структур. Якщо, наприклад, лінійно-функціональна схема працює ефективно, — її нетреба міняти.

Проте проектно-орієнтоване управління дає свої переваги:

  1. Скорочення часу отримання результату
  2. Збалансованість ризиків, їхня мінімізація
  3. Зменшення, прозорість та контроль витрат
  4. Підвищення ефективності державного управління загалом
  5. Кадрова політика – професіонали вирішують якщо не все, то майже все.

З огляду на це пропонується адаптована під проектно-орієнтоване управління модель (Таблиця №1):

Таблиця №1

Модель проектної зрілості для державних структур та органів місцевого самоврядування

Фактори / рівень зрілості Початковий рівень Базовий рівень Рівень керованих процесів Рівень розвитку та досконалості
Розуміння проектної ідеології Неусвідомлена некомпетентність Усвідомлена некомпетентність Усвідомлена компетентність Неусвідомлена компетентність
Використання проектної термінології Вибірково Початковий словник Повністю Повністю та вдосконалення
Кваліфікація персоналу (свідоцтва/сертифікати) Ні Частково Повністю Поглиблення знань та досвіду
Досвід підготовки проектів:
Регіональні
Національні 01 лют 5+ 20+ Постійна участь у конкурсах з KPI не менше 85%
ДФРР ні 1 10+
Міжнародні (гранти тощо) ні 1 5+
ні ні 1+
Регламентація основних процесів Ні Частково Майже повністю Винятково
Командна робота Ні Елементи Постійно Удосконалена робота з мінімальним впливом спеціаліста на систему
Документування, архівація Ні Частково Проектний Постійно з інтеграцією досвіду
Ні
Ні офіс
Пост проектне поширення досвіду Ні Ні Частково Системно

Ця модель дозволяє оцінити рівень готовності структури до ефективного управління діяльності з урахуванням проектного підходу.

Висновок: В умовах динамічного розвитку вимог до підвищення якості державного управління (результативність, оперативність, публічність, прозорість тощо), зумовлених часом, необхідні системні зміни в управлінських підходах та структурах управління. Проектно-орієнтований підхід до державного управління є одним із ефективних, нециклічних інструментів, здатних забезпечити очікуваний результат у підвищенні швидкості та якості адміністративного управління. Тому дуже важливо впроваджувати нові, сучасні моделі та вдосконалити керованість процесів, а також рівень проектної зрілості менеджерів.

Список літератури:

  1. Шаров Ю. П. Стратегічне та антикризове управління : навч. посіб. у слайдах / Ю.П. Шаров. – Д.: ДРИДУ НАДУ, 2009. – 196 с.
  2. Шаров Ю.П. Системні засоби оцінювання та підтримки проектних компетентностей службовців місцевого самоврядування / Ю. П. Шаров, Д.Г. Безуглий // Теорія та практика державної служби: матер. IX міжнар. наук.-практ. конф., 11 листоп. 2016 р., м. Дніпро. – Д.: ДРІДУ НАДУ. – 2016. – 4 с. – Режим доступу : http://www.dridu.dp.ua.
  3. CMU/SEI-93-TR-025 «Key Practices of the Capability Maturity Model, Version 1.1»: Access mode: http://www.sei.cmu.edu/publications/documents/93.reports/ 93.tr.025.html
  4. Hoefsloot A.M., Berg L.M. Successful examples of participatory region planning at the meso-level. – 2007. – 131 p.
  5. ICB-IPMA Competence Baseline. Version 3.0. / IPMA Editorial Committee: Gilles Caupin, Hans Knoepfel, Gerrit Koch, Klaus Pannenbcker, Francisco Prez-Polo, Chris Seabury with the input of our Member Associations. / International Project Management Association. – 2006. – 212 р.
  6. Organizational Project Management Maturity Model – OPM3. PMI Today. – – – show/583/2011.
  7. Pennypacker, J.S. & Grant, K.P., ‘Project management maturity: an industry benchmark’, Project Management Journal. – vol. 34. – 2003. – № 1. –Р. 4 – 11.
  8. Шаров Ю.П. Програмно-цільові інструменти реалізації підходів менеджменту в публічному управлінні // Державне управління : підручник: у 2 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; ред. кол.: Ю.В. Ковбасюк (голова), К.О. Ващенко (заст. голови), Ю.П. Сурмін (заст. голови) [та ін.]. – К. ; Дніпропетровськ : НАДУ, 2013. – Т.2. – С. 299 – 308.
  9. Бушуев С. Д. Управление проектами: Основы профессиональных знаний и система оценки компетентности проектных менеджеров / С. Д. Бушуев, Н. С. Бушуева (National Competence Baseline, NCB UA Version 3.0). — К.: ІРІДІУМ, 2006. — 208 с.
  10. Бушуєв С. Д. Технологічна зрілість як інструмент стратегічного розвитку компаній на основі управління проектами / С. Д. Бушуєв, Н.С. Бушуєва, О. О. Покровницька // Управління проектами та розвиток виробництва: зб. наук. пр. – Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2004. – № 1(9). – C. 5 – 16.
  11. Вакуленко В. М. Державна регіональна політика : навч. посіб. / В. М. Вакуленко, Н. М. Гринчук. – К.: НАДУ, 2007. – 112 с.
  12. Вакуленко В.М. Стратегічне планування на місцевому та регіональному рівні / В.М Вакуленко, В.В. Мамонова, Ю.П. Шаров. – Навч. посіб. – Ужгород: Патент, 2004. – 198 с.
Догори