Дмитро Безуглий
Кожен проект у процесі розробки та реалізації підпорядковується базовим моделям та принципам управління, які у свою чергу формують цілісну систему послідовних дій, що забезпечують кінцевий результат. Така система послідовних дій має стійкий взаємозв’язок між етапами розробки та реалізації проекту, що визначає логіку управління проектом. Ця стаття розкриває суть логіки управління проектом як можливого додаткового інструменту розвитку компетентності організації у сфері управління проектом.
Поняття “логіка”, “логіка управління”, “логіко-структурна матриця” і т.д. досить часто зустрічаються як у теорії, так і у практиці проектного управління. Однак варто відзначити той факт, що відбувається це розрізнено та повсюдно, без виділення даної тематики в окремо взяту компетенцію, що регламентує логічний підхід не тільки при розробці проекту (наприклад, логіко-структурна матриця), а й беручи до уваги весь процес управління проектом. У нашому випадку логіка управління проектом (далі ЛУП) – це стійкий, послідовний та обґрунтований зв’язок між різними операційними процесами управління проектом, сформованими у функціональні блоки (модулі) (див. мал. 1).
Малюнок 1. Логіка управління проектом
Модуль – функціональний (цільовий) блок управління проектом, що має чітко визначені функціональні рамки (кордону), час виконання та кінцевий результат, що відповідає меті даного блоку.
Матрицю (мал. 1) не слід плутати з логіко-структурною матрицею (logframe), яка є частиною ЛУП та визначає послідовність втручання у сам проект при його розробці, що є одним із модулів ЛУП.
Таким чином, ЛУП дозволяє визначити необхідну послідовність операційних дій або процесів, необхідні ресурси та інструменти управління, чітко вказує на процес руху при управлінні проектом, виконуючи своєрідну роль навігатора, що допомагає менеджеру досягати запланованого результату, вірно оцінювати поточну ситуацію і приймати рішення.
Чому ЛУП?
| Її відсутність – це: | Її наявність – це: |
| § слабкий аналіз та інформованість; | § удосконалений аналіз; |
| § хаотичне планування, орієнтоване на ситуаційний захід; | § чіткий та послідовний рух операційних процесів; |
| § неясні межі проекту; | § якісне планування, орієнтоване на результат; |
| § необґрунтованість та складність у прийнятті рішення; | § розвинене стратегічне бачення; |
| § «сліпий» рух уперед; | § акцент на якість, терміни та результат; |
| § слабко розроблений проект. | § обґрунтованість та реалістичність проекту; |
| § здатність передбачати. |
Не слід логіку підпорядковувати проекту – необхідно проект підкорити логікі.
Список літератури: 1. Амблер Т. Практический маркетинг / Т. Амблер. – СПб.: Питер, 2000. – 213 с. 2. Котлер, Ф. Маркетинг в третьем тысячелетии: Как создать, завоевать и удержать рынок / Ф. Котлер – М.: Издательство АСТ, 2009.-230 с. 3. Рысев Н.Ю. Активные продажи / Н.Ю. Рысев. – СПб.: Питер, 2009. – 416 с. 4. Гэбэй Д. Маркетинг: новые возможности: пер. с англ. / Д.Гэбэй — М.: Гранд; Фаир-Пресс, 2002. — 352с.